Моця, Александр Петрович

Александр Петрович Моця
Дата рождения	30 мая 1950(1950-05-30) (73 года)
Место рождения	Летки, Броварский район[d], Киевская область, Украинская ССР, СССР
Страна	СССР  Украина
Научная сфера	археология[1], средневековая археология[d][1] и педагогика[1]
Место работы	НаУКМА
Альма-матер	Исторический факультет Киевского университета[d]
Учёная степень	доктор исторических наук
Научный руководитель	М.П.Кучера
Ученики	Томенчук, Богдан Петрович
Награды и премии
Медиафайлы на Викискладе

Александр Петрович Моця (род. 30 мая 1950, Летки, Киевская область) — советский и украинский археолог-медиевист. Доктор исторических наук (1991).

Профессор (1997), заведующий отделом Института археологии (с 1997), член-корреспондент НАН Украины (избран 16 мая 2003 г.)

Биография

Окончил Киевский государственный университет им. Т. Шевченко (1967—1972).

В 1972—1974 гг. служил в Советской армии.

В 1974—1976 гг. старший лаборант— Археологического музея НАН Украины, в 1976—1979 — аспирант, а с 1979 г. — научный сотрудник Института археологии НАН УССР (младший научный сотрудник, старший научный сотрудник, заведующий сектором, заведующий отделом), с 1997 г. — заведующий отдела древнерусской и средневековой археологии.

С 1969 г. участвовал во многих археологических экспедициях (Чернигов, Новгород-Северский, Шестовица, Батурин, Седнев, Липовое, Автуничи и другие памятники Черниговщины; Зелёный Гай на Сумщине; Яблунивицы и Торческ на Киевщине и др.).

Лауреат Государственной премии Украины в области науки и техники (2002).

Лауреат премии НАН Украины имени М. С. Грушевского (2009).

Автор и соавтор более 270 научных работ, в частности монографий «Население среднего Поднепровья ІХ—ХІІІ в.» (1987), «Население южнорусских земель ІХ—ХІІІ ст.» (1993), «Киевская Русь от язычества до христианства» (1996, соавтор), «Древняя история Украины» (т. 3, 2000, соавтор), «Украинская этническая нация» (2012, соавтор). Также исследовал историю Синеводской битвы. В исследованиях этого автора прямо и косвенно затрагиваются исторические судьбы территории Курского края в древнерусское время. Особенно полезны курской археологии его раскопочные открытия и историко-этнографические наблюдения за разноплеменным составом населения пограничья Русской державы, на юго-восточном фланге которого располагался Курск и соседние с ним центры.

Преподает в Киево-Могилянской академии.

Основные работы

• Населення Поросся давньоруського часу за даними некрополів // Археологія. — 1979. — Вип. 30;
• Питання етнічного складу населення стародавнього Києва (за матеріалами некрополів) // Археологія. — 1979. — Вип. 31;
• Трупосожжение и трупоположение у славян Среднего Поднепровья: Причины смены погребального обряда // Славяне и Русь (на материалах восточнославянских племен и Древней Руси). — К.: Наукова думка, 1979;
• Княжеские тамги Святослава Игоревича как источник изучения истории древнерусских городов (в соавторстве с О. К. Сыромятниковым) // Древнерусский город. — К.: Наукова думка, 1984;
• Исследования летописного Юрьева на Роси и его окрестностей (в соавторстве с Р. С. Орловым и П. М. Покасом) // Земли Южной Руси в ІХ—ХІV вв. — К.: Наукова думка, 1985;
• Новые сведения о торговом пути из Бул­гара в Киев // Земли Южной Руси в ІХ—ХІV вв. — К.: Наукова думка, 1985;
• Жовнинський могильник ХІ—ХІІІ ст. (в соавторстве с В. Д. Дяденко) // Археологія. — 1986. — Вип. 54;
• Новгород-Северский (в соавторстве с В. П. Коваленко) // Археология Украинской ССР. — Т. 3. — К.: Наукова думка, 1986;
• Население Среднего Поднепровья IX—XIII вв. (по данным погребальных памятников). — Київ: Наукова думка, 1987;
• Соціально-економічний аспект вивчення слов’янських культур півдня Східної Європи (в соавторстве с Р. В. Терпиловским) // Археологія. — 1987. — Вип. 57;
• Давньоруські пам’ятки поблизу хутора Зелений Гай Сумської області (в соавторстве с О. В. Сухобоковым) // Археологія. — 1987. — Вип. 58;
• Феодалізація чернігівської округи в Х ст. за даними поховальних пам’яток // Археологія. — 1988. — Вип. 61;
• Погребальные памятники VIII—XIII вв. в междуречье Десны и Ворсклы // Проблемы археологии Сумщины. — Сумы, 1989;
• Обряд кремації у стародавнього населення України (V тис. до н. е. — І тис. н. е.) (в соавторстве с В. В. Отрощенко) // Археологія — 1989. — № 2;
• Нові дослідження шляху із Булгара в Київ (попереднє повідомлення) (в соавторстве с А. Х. Халиковым) // Археологія. — 1989. — № 4;
• Путь из Булгара в Киев. Результаты и задачи исследований (в соавторстве с А. Х. Халиковым) // Археологическое изучение микрорегионов: итоги и перспективы. — Воронеж, 1990;
• Срубные гробницы Южной Руси // Памятники археологии Южной Руси. — Киев, 1990;
• Поховання скандинавів на півдні Київської Русі // Археологія. — 1990. — № 4;
• Погребальные памятники южнорусских земель IX—XIII вв. — Киев, 1990;
• Некоторые сведения о распространении христианства на юге Руси по данным погребального обряда // Обряды и верования древнего населения Украины. — К.: Наукова думка, 1990;
• Давньоруська народність // Український історичний журнал. — 1990. — № 7;
• Етнічний склад населення південноруських земель (за матеріалами поховальних пам’яток) // Археологія. — 1992. — № 1;
• Общие закономерности торгово-экономических взаимоотношений Киева и Булгара в IX—XIII вв. // Путь из Булгара в Киев. Казань, 1992;
• Булгар — Киев: один из маршрутов Великого Шелкового пути в эпоху Средневековья // Путь из Булгара в Киев. Казань, 1992;
• Археологічний комплекс пам’яток VIII—XIII ст. біля с. Зелений Гай (результати і перспективи досліджень) (в соавторстве с П. М. Покасом) // Роль ранніх міських центрів в становлении Київской Русі. Суми, 1993;
• З життя киян в часи Батия (новий археологічний факт) (в соавторстве с И. А. Готуном) // Київська старовина. — 1993. — № 5;
• Місто і округа в контексті вивчення чернігівського регіону // Старожитності Південної Русі. — Чернігів: Сіверянська думка, 1993;
• Населення південноруських земель ІХ—ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). — К., 1993;
• Етнічні процеси на території України в давньоруські часи // Старожитності Русі-України. — К., 1994;
• Середньовічний шлях Булгар-Киів (результаты спільних досліджень) (в соавторстве с А. Х. Халиковым) // На честь заслуженого діяча науки Украіни А. П. Ковалівського (1895—1969 рр.). Тези міжнародноі науковоі конференціі, присвяченоі 100-річчю від дня нарождення. — Харьків, 1995;
• Київська Русь: результати та перспективи досліджень // Український історичний журнал. — 1996. — № 4;
• Булгар—Киев. Пути — связи — судьбы (в соавторстве с А. Х. Халиковым). — К., 1997;
• Поселення X—XIII ст. біля с. Автуничі (в соавторстве с Р. С. Орловым, В. П. Коваленко и др.) // Південноруське село IX—XIII ст. (Нові пам'ятки матеріальної культури). — К.: ІЗМН, 1997;
• Степень этнической интеграции восточных славян в древнерусское время // Истоки русской культуры (археология и лингвистика). М., 1997;
• Матеріали Журавнівського комплексу в контексті дослідження проблеми давньоруського міста // Історія Русі-України. — К., 1998;
• Протистояння Русі Полю (за матеріалами межиріччя Сули і Сіверського Дінця) // Археологічний літопис Лівобережної України. — 1999. — № 1;
• Замки Київської Русі як соціальний тип поселень // Україна в Центрально-Східній Європі: студії з історії ХІ—ХVІІІ ст. — К., 2000;
• Київська Русь: етапи формування державної території // Археологія. — 2001. — № 1;
• Етнічні процеси на Русі в часи ранньофеодальної монархії // Магістеріум. — К., 2001. — Вип. VІ;
• З «міфів народів світу»: про час появи східнослов'янських націй // RUTHENICA. — 2002. — Вип. 1;
• Культура «мовчазної більшості» епохи Київської Русі // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2003. — Вип. 3;
• Південноруські храми (розміщення, розміри, хронологія) // Український історичний журнал. — 2004. — № 3;
• Про відмінності давньоруської Півночі від Півдня // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2004. — Вип. 4;
• Південні межі Галицького князівства в контексті вивчення південноруського прикордоння // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2005. — Вип. 5;
• Рівні етнічної самосвідомості давньоруського населення // Український історичний журнал. — 2006. — № 2;
• Південна «Руська земля». — Київ: Корвин пресс, 2007;
• Як Русь ставала Україною // Terra cossacorum: студії з давньої і нової історії України. — К., 2007;
• Поховання вікінга з Шестовиці (в соавторстве с В. П. Коваленко) // Garðariki, 2007, № 1;
• Южная «Русская земля». — Киев—Сумы: МакДен, 2008;
• «Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних зводах // Археологія. — 2009. — № 1;
• «Русь», «Мала Русь», «Україна» в післямонгольські та козацькі часи. — К.: Наукова думка, 2009;
• Етнічні процеси в автохтонному середовищі на етапі ранньомодерної та модерної історії України // Український історичний журнал. — 2010. — № 1;
• Шляхи часів Київської Русі: темпи руху «на путехъ» // Археологія. — 2010. — № 2;
• Давньоруський Чернігів (в соавторстве с А. Казаковым). — К.: Стародавній Світ, 2011;
• Синьоводська битва та її наслідки в контексті історії середньовічної Європи // Український історичний журнал. — 2012. — № 2;
• Становлення і розвиток Київської Русі в контексті етногеографічних досліджень // Археологія. — 2012. — № 3;
• «Анти»-«руси»-«українці». Формування ідентичності у слов'ян півдня Східної Європи V—XIX ст. — К.: Наукова думка, 2012;
• Самоідентифікація східних слов’ян у часи Русі // Український історичний журнал. — 2015. — № 1;
• Цивілізаційний крах Переяславського проекту (Україна і Московія: історія співіснування та ворожнечі) (в соавторстве с М. Гореловым и О. Рафальским). — К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2017;
• «Лінії Володимира» в системі оборони Південної Русі // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2017. — Вип. 17;
• Київська Русь: деякi регiональнi особливостi державотворення й етнiчного розвитку // Археологія. — 2020. — № 2.

Источники и литература

• Моця Олександр Петрович: Бібліографічний покажчик (До 60-річчя з дня народження). — Київ—Полтава: Дивосвіт, 2010. — 36 с.
• Павленко С. В. Список наукових праць доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України Олександра Петровича Моці // Археологія і давня історія України. — 2010. — Вип. 1;
• Біляєва С. О., Павленко С. В. Список наукових праць Олександра Петровича Моці (2009—2019 рр.) // Археологія і давня історія України. — 2020. — Вип. 2 (35);
• Шепель Л. Ф. Моця, Александр Петрович // Энциклопедия истории Украины : в 10 т. / редкол.: В. А. Смолий (председатель) и др. Институт истории Украины НАН Украины. — К.: Наукова думка, 2010 — — Т. 7: Мл-О.-С. 95. — 728 с.: ил. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Институт археологии Национальной академии наук Украины. 1918—2014 / Гол. ред. Толочко П. П. — К.: ИД «ДЕФ-Украина», 2015. — С. 526.
• Моця Олександр Петрович — Академия Google
• Поиск — Search RSL
• Материалы некрополей X-ХІІІ вв. Днестро-Прутского региона в контексте изучения хорватской проблематики — тема научной статьи по истории и археологии читайте бесплатно текст научно-исследовательской работы в электронной библиотеке

Примечания

Эта страница в последний раз была отредактирована 2 марта 2024 в 16:27.